човен від берега

1. n

1) вільність, невимушеність; легкість

2) полегшення, припинення (болю тощо)

3) спокій; дозвілля; вдоволення; зручність

2. v

1) полегшувати; заспокоювати; пом'якшувати

2) робити вільним (зручним), розпускати; розтягувати (взуття)

3) послаблювати (зусилля)

4) звільняти (від), відходити; відштовхувати (човен від берега)

5) зменшуватися, знижуватися (про ціни)

6) обережно установлювати (на місце)

* * *

1) свобода, невимушеність

2) легкість; зручність ( користування словником)

3) полегшення, припинення ( болю)

1) полегшувати ( страждання); заспокоювати, тамувати ( біль); (of) рятувати, звільняти, позбавляти ( від чого-небудь)

2) робити більш вільним, зручним; розпускати ( шви в одязі); розтягувати ( взуття)

3) послабити, пом'якшити (напруженість, ситуацію); слабшати, зменшуватися, знижуватися (нaпp., про ціни)

4) ( into) обережно встановлювати ( на місце); refl опуститися ( у крісло); ( зручно) сісти, улаштуватися

5) мop. попускати (снасть; тж. ease down); відводити ( стерно); зменшувати швидкість

1) ле́гкість; неви́мушеність

2) спо́кій; дозві́лля; вдово́лення; зру́чність

1) поле́гшувати; пом'я́кшувати

2) заспоко́ювати

3) звільня́ти ( від)

1. n

1) тяга; сіпання

2) натягування; розтягування

3) тягова сила

4) спорт. тяговий рух

5) напруження; зусилля

6) важке сходження

7) удар весла; веслування

8) стримування коня на перегонах

9) спуск курка вогнепальної зброї

10) шнурок, ручка (дзвінка тощо)

11) ковток

12) затяжка (тютюновим димом)

13) розм. перевага

14) протекція, зв'язки; блат

15) розм. привабливість, принадність

16) друк. пробний відбиток

2. v

1) тягти; натягувати

2) смикати; сіпати; витягувати, висмикувати

3) пити ковтками, смоктати

4) веслувати; іти на веслах; пливти (про човен з веслярами)

5) перевозити на човні

6) арештовувати, забирати

7) учинити облаву (напад)

8) схопити за руку злодія; спіймати на місці злочину

9) розм. поцупити, потягти

10) друк. робити відбиток

11) розтягувати, розривати

12) рвати, збирати (квіти, фрукти)

13) полоти (вручну)

14) вибирати (льон)

15) обскубувати (птицю)

16) вихопити, витягти (зброю)

17) привертати (увагу); приваблювати, мати попит; користуватися (успіхом)

18) одержувати (підтримку)

19) підтримувати (якусь сторону); уболівати (за якусь команду)

20) учинити, зробити (щось несподіване)

21) розм. одержувати (оцінку)

22) спорт. відбивати (м'яч)

* * *

1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)

2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат

3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож

4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні

5) стримування коня на перегонах ( щоб не допустити виграшу)

6) спуск курка вогнепальної зброї

7) ковток; затягування ( тютюновим димом)

8) перевага

9) протекція, зв'язки, блат

10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)

11) пoлiгp. пробний відбиток

12) метал. усадкова раковина

13) тex. пневмоколісний трактор-тягач

14) cпeц. протаскування; волочіння

1) тягти

2) натягати; насувати ( pull on)

3) смикати

4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)

5) тягти; мати тягу

6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)

7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном

8) рухатися, їхати (про поїзд, автомобіль); ( into) під'їжджати, підходити; ( into) зупинятися

9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину

10) cл. поцупити

11) cпopт. бігти маховим кроком

12) пoлiгp. робити відбиток

13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)

14) розтягти (м'яз, сухожилля)

15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)

16) полоти ( вручну)

17) обскубувати, обпатрувати ( дичину); вискубувати щетину або волосся

18) брати ( льон)

19) корчувати

20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)

21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)

22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)

23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)

24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)

25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)

26) отримувати ( оцінку)

27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)

28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс)

причалить

1) что к чему - причалювати, причалити, (привязывать) прив'язувати, прив'язати, припинати, прип'ясти, (о мн.) попричалювати, поприв'язувати, поприпинати що до чого. [Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? (Котл.). Закинь мотуз за прикілок, притягни човен і прив'яжи]. -чаль корову - припни корову. -лить шест к шесту - приточити жердку до жердки;

2) причалювати, причалити, приставати, пристати (до берега); срв. Приваливать 2, Приставать 6. [Сюди човном не приставай, бо тут вилазка погана (Крим.)]. Причаленный - причалений, прив'язаний, прип'ятий и припнутий, (о мн.) попричалювані, поприв'язувані, поприпинані.

* * *

несов.; сов. - прич`алить

1) іти, відправлятися

2) тікати, забиратися ( геть)

3) відштовхуватися ( від берега- про човен); мop. відчалювати

1) іти, відправлятися

2) тікати, забиратися ( геть)

3) відштовхуватися ( від берега- про човен); мop. відчалювати

в прямом и переносном значении) море (-ря, мн. моря, -рів), ум. моречко, моренько. [По синьому морю хвиля грає, турецький корабличок розбиває (Пісня). Правда і в морі не втоне (Номис). А я з дому на Дін до донських козаків, ой, а із Дону до татарських морів (Рудан.). А на моречку четверо суден плаває (Грінч. III)]. Азовское -ре - Озівське море. Балтийское -ре - Балтицьке море. Средиземное -ре - Середземне море. Чёрное -ре - Чорне море, Козацьке море. [Чорним морем далеко гуляли (Ант.-Драг.). Чорне, або по- старосвітському Козацьке море (Основа 1862)]. Взволнованное -ре - схвильоване (збурене) море. Взбаламученное -ре - розбурхане (розгойдане, збаламучене) море. Открытое -ре - чисте море. [У чистому морі корабель пливе (М. Грінч.)]. Выйти в открытое -ре - виплис[в]ти на чисте (в чисте море). Плыть -рем - плисти (пливти) морем. По -рю и суше - по морю і суші, морем і суходолом (сухопуттю). Это капля в -ре - це краплина (пилина) в морі. За -рем телушка полушка, да рубль перевозу - за морем теличка - копієчка, а перевезти - карбованчик. Ум за -рем, а смерть за воротом - думка за морем, а смерть за плечима. За -ре - за море. Журавли за -ре летают, а всё одно курлы! - ворона за море літає, а дурна вертає (Номис). Из-за -ря - (і)з-за моря, з-поза моря. У -ря - над морем, край моря, коло (біля) моря. Над -рем - над морем. [Я люблю море може тим, що я зріс над морем (Н.- Лев.)]. В -ре (вин. п.) - на море. [Ми наймемо човен, сядемо й попливемо далеко, далеко од людей на море (Н.-Лев.)]. -ре во время волнения - море в хвилю. [Море в хвилю і тишу (Основа 1861)]. К -рю - над море, до моря. [Киньмо оцю гулянку, ходім над море, будемо гуляти вдвох над морем (Н.-Лев.)]. По направлению к -рю - в напрямку до моря, простуючи на море. -ре волнуется - море грає (хвилює, б'є, бушує). [Вітер віє, повіває, синє море грає (Рудан.)]. Горе что -ре: ни переплыть, ни вылокать - горе - море: пий його, не вип'єш (усього) (Номис). Кто в -ре не бывал, тот богу не молился - хто в морі не бував, той бога не благав (М. Грінч.). Слезою -ря не наполнить - сльозами моря не доллєш (не виповниш). Сиди у -ря, да жди погоды - сядь над морем, виглядай години. Пьяному и -ре по колена - п'яному (дурному) море по коліна; срв. Колено 1. Не -ре топит, а лужа - не море топить, - калюжа. Не ищи -ря, и в луже утонешь - не шукай моря, - у калюжі втопишся (втонеш) (Номис). Житейское -ре - житейське море. -ре страдания - море страждання. [Що варте життя перед необмеженим морем людського страждання? (Коцюб.)]. -ре звуков - море звуків. [Море лісових звуків (Коцюб.)]. Разливное -ре - як води в морі, заливне море. [А горілки в них - море заливне (Звин.)]. Чернильное -ре, бумажные берега - течуть річки з атраменту в паперових берегах. Сто метров над уровнем -ря - сто метрів над рівнем моря (над морським водорівнем).

* * *

прибить

1) что к чему - прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати що до чого; срв. Пригвоздить, Приколотить. [Поприбивав защіпки до дверей (Харк.)]. -вать что-л. гвоздями к чему - прибивати, прибити (во мн. поприбивати) гвіздками, пригвожджувати, пригвоздити (во мн. попригвожджувати) що до чого. [Дошку прибий гвіздками (Гр.)]. Волна -била лодку к берегу - хвиля прибила, пригойдала човен до берега;

2) (притолочь) прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати, (дождём) запліскувати, заплескати, (о мног.) позапліскувати, припліскувати, приплескати, (о мног.) поприпліскувати що. [Дощі позапліскували землю (Зміїв.). Ніженьками притоптала, рученьками приплескала (Чуб.)]. Градом хлеб -било - градом хліб прибило, поприбивало, виложило, виваляло. Дождём -било пыль - дощем прибило или приплескало пил (порох);

3) кого - прибити, (приколотить, вульг.) прилокшити, приснопити; (ошеломить, угнести) приголомшити, пригнітити кого. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе, опріч мене, инші не любили (Метл.). Несподіване лихо приголомшило Гната (Коцюб.)]. Прибитый - (во всех значениях) прибитий; (дождём) приплесканий, заплесканий; (угнетённый) приголомшений, пригноблений. [Приголомшений темний люд не чув у собі сили до самостійного, вільного життя (Л. Укр.). Прибита, пригнічена пригодами енергія Гнатова вирвалась на волю, наче річка, розірвавши греблю (Коцюб.)]. Он на цвету -бит - він на цвіту прибитий. [Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - приб`ить

1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти; (дождем; чем-л. плоским) приплі́скувати, приплеска́ти

2) (несов.: избить) приби́ти, поприбива́ти